Анемія, або народне «недокрів’я», – це не просто втома чи блідість. Це серйозний стан, що характеризується зниженням рівня гемоглобіну та/або кількості еритроцитів у крові. Якщо для більшості людей анемія асоціюється з нестачею заліза чи вітамінів, то в онкологічній практиці ситуація значно складніша.
У пацієнтів з раком анемія діагностується у 30-90% випадків, залежно від типу пухлини та її стадії. Дослідження Національного інституту раку США підкреслюють, що анемія може виступати першим і навіть єдиним проявом прихованого злоякісного процесу, особливо при раку товстої кишки, шлунка, нирок та гематологічних новоутвореннях. Цей факт змушує лікарів та пацієнтів ставитися до анемії нез’ясованого генезу з особливою пильністю.
Анемія, що супроводжує онкологічні захворювання, є комплексним явищем, зумовленим кількома взаємопов’язаними факторами:
Хронічна мікрокрововтрата: Це найчастіший винуватець залізодефіцитної анемії при раку шлунково-кишкового тракту. Новоутворення на слизових оболонках (наприклад, у товстій кишці або шлунку) часто схильні до виразкування. Непомітні, але постійні втрати крові призводять до поступового виснаження запасів заліза в організмі. Такий дефіцит може розвиватися місяцями, спричиняючи анемію задовго до появи більш очевидних симптомів пухлини.
Анемія хронічних захворювань (АХЗ): Розвивається внаслідок системного запалення, спричиненого пухлиною. Активація імунної системи призводить до вироблення прозапальних цитокінів, таких як інтерлейкін-6, фактор некрозу пухлини (ФНП-α) та інтерферон-гамма. Ці молекули здійснюють багатогранний негативний вплив на кровотворення:
- Пригнічують вироблення еритроцитів у кістковому мозку.
- Порушують засвоєння заліза з їжі та його утилізацію.
- Скорочують тривалість життя еритроцитів, що прискорює їхній розпад.
Інфільтрація кісткового мозку: Пряме проникнення злоякісних клітин у кістковий мозок є поширеною причиною анемії при гематологічних онкопатологіях (лейкози, лімфоми) та метастазах солідних пухлин у кістки. Нормальна кровотворна тканина витісняється патологічними клітинами, що призводить до глибокого пригнічення всіх ростків кровотворення – анемії, тромбоцитопенії та лейкопенії.
Недостатність поживних речовин: Рак часто супроводжується порушенням апетиту, мальабсорбцією та підвищеною потребою організму в енергії. Це може призвести до дефіциту вітаміну B12, фолієвої кислоти та інших важливих нутрієнтів, що є критичними для нормального кровотворення.
Побічні ефекти лікування: Хіміотерапія та променева терапія, хоч і спрямовані на знищення ракових клітин, можуть також пригнічувати кровотворення, посилюючи анемію.
Симптоми та діагностика: На що звернути увагу?
Симптоми анемії при злоякісних новоутвореннях часто бувають неспецифічними, проте їх своєчасне розпізнавання є життєво важливим.
Найчастіші скарги пацієнтів:
- Наростаюча слабкість і хронічна втома, що не зникає після відпочинку.
- Задишка при мінімальних фізичних навантаженнях, якої раніше не було.
- Прискорене серцебиття (тахікардія) та запаморочення.
- Рідше – біль у грудях, головний біль (при значному зниженні гемоглобіну).
Характерною особливістю онкологічної анемії є її поступовий, непомітний розвиток. Організм здатний частково адаптуватися до зниження гемоглобіну, тому пацієнти можуть звертатися до лікаря вже на пізніх стадіях захворювання.
Під час огляду лікар може виявити:
- Блідість шкірних покривів та слизових оболонок.
- Тахікардію.
- Можливий систолічний шум на верхівці серця, пов’язаний зі змінами реологічних властивостей крові.
- При залізодефіцитній анемії — ламкість нігтів, їх ложкоподібна деформація (койлоніхія), сухість шкіри та волосся.
Лабораторна діагностика: ключові аналізи
Лабораторні дослідження є вирішальними для виявлення анемії та визначення її типу:
Загальний аналіз крові (ЗАК): Оцінюються рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, гематокрит (об’єм еритроцитів у крові) та еритроцитарні індекси (MCV – середній об’єм еритроцита, MCH – середній вміст гемоглобіну в еритроциті, MCHC – середня концентрація гемоглобіну в еритроциті). При залізодефіцитній анемії характерним є зниження MCV та MCH.
Показники метаболізму заліза:
- Рівень сироваткового заліза.
- Трансферин (білок, що транспортує залізо).
- Феритин (основний білок-депо заліза) – його зниження є найбільш чутливим показником дефіциту заліза.
Конкретні види раку, що проявляються анемією
Деякі онкологічні захворювання особливо часто маніфестують анемічним синдромом:
- Колоректальний рак: Лідирує серед злоякісних новоутворень, що дебютують анемією. Пухлини, особливо у правій половині товстої кишки, часто проявляються виключно залізодефіцитною анемією, без видимих кишкових симптомів, таких як кров у калі чи зміни стільця. Прихована кровотеча з пухлини призводить до повільної, але постійної втрати заліза.
- Рак шлунка: Також може тривалий час протікати безсимптомно, єдиним проявом якого може бути анемія внаслідок хронічної кровотечі з виразкованої поверхні пухлини. Особливо це стосується пухлин кардіального відділу та малої кривизни шлунка.
- Гематологічні злоякісні захворювання (лейкози, лімфоми): Практично завжди супроводжуються анемією різного ступеня тяжкості. При гострих лейкозах анемія є результатом заміщення нормальних кровотворних клітин кісткового мозку бластними клітинами. Хронічний лімфолейкоз та лімфоми можуть проявлятися лише повільно прогресуючою анемією.
- Рак нирки: У 20-30% випадків дебютує анемією. Це може бути пов’язано як з порушенням вироблення еритропоетину (гормону, що стимулює утворення еритроцитів), так і з хронічною кровотечею з пухлини.
- Множинна мієлома: Майже завжди супроводжується анемією через пригнічення еритропоезу, ниркову недостатність та інші фактори.
Замисліться: Чи помічали ви у себе або своїх близьких постійну незрозумілу слабкість чи блідість, що не зникає з часом? Можливо, варто звернути на це увагу?
Алгоритм дій: Диференційна діагностика та обстеження
При виявленні анемії неясного походження, особливо у пацієнтів старше 50 років, ключовим пріоритетом є виключення онкологічного захворювання.
Ось покроковий алгоритм обстеження:
1. Первинний етап – Збір даних:
Детальний збір анамнезу: Лікар уточнить ваші скарги, як давно вони з’явилися, чи змінювалися з часом. Важливо повідомити про сімейний анамнез щодо онкологічних захворювань та наявність хронічних хвороб.
Ретельне фізикальне обстеження: Лікар проведе пальпацію лімфатичних вузлів, органів черевної порожнини, а також ректальне дослідження для чоловіків та гінекологічне обстеження для жінок. Особливу увагу приділяють розмірам та консистенції печінки та селезінки, наявності будь-яких утворень у черевній порожнині.
2. Лабораторні дослідження:
Розширений загальний та біохімічний аналізи крові: Крім основних показників анемії, оцінюються рівні креатиніну (показник роботи нирок), білірубіну, печінкових ферментів.
Специфічні маркери заліза та вітамінів: Визначення рівня заліза, трансферину, феритину, а також вітаміну В12 та фолієвої кислоти допомагає точно диференціювати тип анемії (наприклад, залізодефіцитна, В12-дефіцитна).
Аналіз калу на приховану кров: Це обов’язкове дослідження при підозрі на кровотечу з травного тракту, навіть якщо кров візуально не визначається.
3. Інструментальна діагностика:
Початкові візуалізаційні дослідження: Рентгенографія органів грудної клітки та УЗД органів черевної порожнини (включно з органами малого таза).
Ендоскопічні методи: При підозрі на рак травного тракту показана езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) для огляду стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, а також колоноскопія для огляду товстої кишки. Під час цих процедур можливе взяття біопсії для гістологічного дослідження.
Сучасні методи візуалізації: КТ (комп’ютерна томографія) або МРТ (магнітно-резонансна томографія) органів черевної порожнини та малого таза дозволяють виявити злоякісні новоутворення внутрішніх органів та збільшені лімфатичні вузли.
ПЕТ-КТ (позитронно-емісійна томографія): У деяких випадках цей високочутливий метод може бути рекомендований для виявлення прихованих вогнищ пухлини або для уточнення поширеності захворювання, зокрема при підозрі на лімфому.
Важливо пам’ятати: Наявність анемії при онкологічних захворюваннях не є просто супутнім симптомом. Вона погіршує прогноз та знижує ефективність протипухлинного лікування. Анемія асоціюється з підвищеним ризиком тромбоемболічних ускладнень, значним зниженням якості життя пацієнтів та гіршими результатами хіміотерапії, оскільки може вимагати зниження доз препаратів або перерв у лікуванні.
Лікування онкологічної анемії включає два основні напрямки:
- Терапія основного захворювання: Успішне лікування пухлини часто призводить до корекції анемічного синдрому.
- Корекція анемії:
- Препарати заліза: При залізодефіцитній анемії.
- Еритропоез-стимулюючі агенти (ЕПА): Препарати, що стимулюють кістковий мозок виробляти більше еритроцитів.
- Гемотрансфузії: Переливання крові або її компонентів призначаються за показаннями, при важкій анемії, що супроводжується значним погіршенням стану пацієнта.
Своєчасна діагностика та адекватне лікування анемії значно покращують прогноз захворювання, підвищують ефективність онкологічної терапії та якість життя пацієнтів.
Ваше здоров’я – це безцінний дар. Не ігноруйте сигнали, які подає вам організм. Якщо ви помітили у себе стійкі симптоми анемії або будь-які інші незрозумілі зміни в самопочутті, не відкладайте візит до лікаря. Раннє виявлення потенційних проблем є вашим головним союзником на шляху до успішного лікування та повного одужання. Будьте уважні до себе, і нехай ваші кроки до міцного здоров’я будуть впевненими та своєчасними.